Зимова діагностика
Аномальні погодні умови минулої осені воднораз із так само незвичними січневими низькими температурами призвели до непростої ситуації на посівах озимих культур, насамперед – озимої пшениці, поточний сезон вирощування якої можна характеризувати як несприятливий.
Безпрецедентні дощові умови осені викликали проблеми в отриманні вчасних повноцінних сходів. За цих умов проявились негативні фактори агротехнічного характеру – дефіцит добрих попередників (наслідок порушення сівозмін), невчасний обробіток ґрунту, пізні строки сівби. Сходи з’являлись нерівномірно, зі значним розтягуванням строків. Проте аграрії мають надію, що накопичення вмісту цукрів у рослин на розкущених посівах був достатнім. Це дасть можливість накопиченню високого рівня буферних речовин і можна прогнозувати, що рослини здатні витримувати температуру в вузлі кущення до -12…-14 градусів.
Але похолодання, що настало в регіоні, спонукає до ретельнішого моніторингу за станом посіву озимини. З огляду на це, для контролю життєздатності рослин, слід вдаватися до відбору і відрощування рослин у монолітах. Це необхідно для вчасного визначення господарської доцільності використання полів озимої пшениці. Гранично допустима можливість живих рослин з різним станом розвитку, які допустимо залишати для отримання урожаю має бути такою: на розкущених посівах мінімальна кількість рослин 250-300 шт/м; на нерозкущених посівах – 350-400 шт/м; на насіннєвих посівах високих категорій допустима кількість нерозкущених рослин 300 шт/м. При меншій кількості життєздатних рослин слід планувати насівання або пересівання.
Низькі температури призводять до зниження температури у вузлі кущіння озимих культур до критичної. Температура у вузлі кущіння значною мірою залежить від наявності снігового покриву. Оскільки сніговий покрив на полях може бути нерівномірним, тому температура в окремих місцях у вузлі кущення може опускатись нижче критичної.
Умови зимівлі посіві озимих культур до весни можуть погіршуватися і під впливом інших чинників. У зв’язку з глибоким промерзанням ґрунту при швидкому таненні снігу навесні або при відлигах можуть утворюватися на полях тривалі стійкі блюдця, в яких рослини озимих культур можуть вимокати або, що нерідко буває, такі блюдця промерзають на всю глину при повторних морозах. Під притертою крижаною кіркою рослини цілком гинуть. Під великими заметами снігу можливе випрівання рослин навесні.
Тому і проводиться діагностика стану посівів озимих культур, а в окремих випадках і повторна для початку стабільного відновлення весняної вегетації.
Визначення життєздатності рослин озимих культур – процес тривалий і в більшості випадків потребує часу – не менше 10-12 діб. Експрес-методи оцінки стану рослин за вирощування при підвищених температурах дають не точні результати. У зв’язку з цим застосовують класичні методи, перевірені багаторічним досвідом.
Метод монолітів. Найбільш точний на етапах оцінок до початку весняної вегетації, хоча й найтрудомісткіший. Потрібно враховувати рельєф поля, попередники, сорт та стан, у якому озимі культури ввійшли в зиму. На нерівних полях моноліти відбирають в низинах та віддалі 100 м від лісосмуги. Моноліти розміром 30х30 см вирубують та підважують у непорушеному ґрунті так, щоб в них було 2-3 рядки посіву з нетравмованими рослинами. Товщина моноліту залежить від глибини промерзання ґрунту, а коли ґрунт не замерзлий можна обмежитися глибиною 15 см. За наявності снігового покриву його не видаляють з поверхні. Взятий моноліт вміщують для транспортування у ящики відповідних розмірів. При морозній погоді за всіх операцій та перевезенні монолітів слід оберігати останні від різких ударів і струсів. У клітинах замерзлих рослин під дією механічних чинників можуть виникати зміни, що викликають загибель рослин. До кожного ящика потрібно додати етикетку з відомостями про назву культури, сорту, номера поля, висоту снігового покриву та дата відбору зразка.
Найвідповідальнішим у визначенні життєздатності є поступове відтаювання та обігрівання рослин. Замерзлі моноліти, привезені з поля, без підготовки не можна відразу навіть на нетривалий час заносити у тепло. Їх спочатку ставлять у холодне неопалювальне приміщення на добу, потім переносять у приміщення з невисокою температурою для поступового відтавання. Щоб запобігти впливу небажаного теплового шоку, під час обігрівання моноліти вкривають плівкою чи брезентом. Після поступового обігрівання протягом близько доби моноліти переносять у тепле приміщення 18-220 тепла. Рослини бажано трохи підстригти, щоб у подальшому зручніше було спостерігати за відростанням. Визначення стану рослин на життєздатність здійснюється через 8-12 днів після перенесення рослин у тепле приміщення. Кінцевий результат можна побачити на 15-20 день, беручи до уваги інтенсивність відростання листків, корінців та відсоток живих рослин і стебел.
Більш прискорений метод отримання даних про стан озимих культур дає водний метод.
При проведенні даного методу моноліти також вирубують із 2 суміжних рядків довжиною 50 см у 2-4 місцях, кладуть в ящики і транспортують до приміщення з t 5-70 тепла. Коли розмерзнеться ґрунт, рослини відбирають і промивають, обрізають корені на відстані 3-4 см та стебла з листками на 5-6 см від вузлів кущення. Потім кладуть у воду так, щоб корінці і нижня частина вузла кущення були у воді. Подальший температурний режим та методика відрощування такі самі, як і за методу монолітів.
Для термінового визначення користуються цукровим методом. Підготовлені рослини водним методом рослини відрощують у цукровому розчині (20 г цукру на 1л води) на протязі 13-15 годин. Потім даний розчин замінюють на воду. Результати підраховують на 4-5 день після початку відрощування.
Весняні погоди нерідко характеризуються тривалими невисокими позитивними температурами. Природне відновлення вегетації та відростання рослин при цьому відбуваються дуже повільно, тому й оцінювання стану посіву на полі затримується. А саме у цей час результати його бувають найбільш важливими щодо вчасного застосування агроприйомів на конкретному полі чи його окремих частинах. У цьому випадку застосовують метод «мікропарників». Цей метод дуже простий і дає до початку природного відростання рослин на полі об’єктивні результати. Він полягає у встановленні дерев’яних рам, обтягнутих зверху поліетиленовою плівкою. Завдяки затишку і парниковому ефекту рослини в парничку випереджають розвиток рослин на відкритому полі на 2-3 тижні. Тобто, цей метод, хоча й не може використовуватися у зимовий період, навесні дає можливість оцінити стан посівів до початку основних польових робіт.
Окрім згаданих вище методів визначення стану озимини в зимовий період, є ще ряд інших, які прискорені: забарвлення тканин рослини кислим фуксином, тетразолом, але потребують додаткових витрат, обладнання, реактивів.
Суб’єкт господарювання самостійно визначається який метод визначення життєздатності йому обрати та вирішити головне питання на сьогодні – як бути з озиминою.
Даний матеріал не встановлює норм права і носить лише інформаційний характер.
Наталія ГАЛИЩУК,
головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва
та якості зерна управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області
