Профілактика гострих кишкових інфекцій в організованих дитячих колективах
У зв'язку із реєстрацією випадку токсикоінфекції серед школярів у Красилівській громаді, вчергове нагадуємо вам про основні заходи профілактики гострих кишкових інфекцій у закладах освіти.
Гострі кишкові інфекції – це захворювання, які можуть бути викликані продуктами, зараженими хвороботворними мікробами або мікробами, що виділяють дуже сильні токсини. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами. Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць. Діти є найбільш вразливими до інфікування ГКІ, бо у них ще немає належних гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, будь-який предмет тягнуть до рота. Провідним симптомом гострої кишкової інфекції є діарея (рідкі або водянисті випорожнення як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкова інфекція може спричиняти зневоднення та електролітні порушення, які можуть загрожувати життю дитини.
Існують три шляхи передачі гострих кишкових інфекцій: харчовий, водний і контактно-побутовий.
Харчовий - зараження відбувається через споживані продукти харчування і приготовлені з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної і термічної обробки.
Водний шлях передачі збудників інфекцій в основному через забруднення питної води внаслідок аварій на водопровідних та каналізаційних мережах.
При контактно-побутовому шляху передачі збудник інфекції може передаватися через забруднені руки, предмети побутового вжитку (білизна, рушники, посуд, іграшки).
Отже,основними причинами виникнення гострих кишкових інфекцій є:
- елементарне недотримання правил особистої гігієни;
- недотримання технології приготування страв;
- недотримання умов та термінів зберігання сировини та готових страв;
- вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання.
Причиною дизентерії можуть стати немиті фрукти, ягоди, сира вода або некип’ячене молоко. І паличка протея, і кишкова паличка належать до мікробів, які вражають багаті на білок продукти. В такому середовищі вони здатні швидко розмножуватися, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та смаку продуктів. Найкращим середовищем для розвитку цих мікроорганізмів є м’ясні та рибні продукти (особливо фарші), гарніри, салати. На харчові продукти ці палички можуть потрапити через контакт із хворими людьми та при порушенні санітарно-гігієнічних правил.
Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м’яса, яєць та продуктів їх переробки. Сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м’ясні або рибні фарші, ліверні та кров’яні ковбаси. Щоб запобігти поширенню сальмонельозу, слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі,температурного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних); забезпечувати своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов’язково мити, молоко – кип’ятити, простоквашу - самоквас використовувати лише для тіста, непастеризований сир – для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2–6°С і не більше визначених термінів, а у гарячому вигляді – не нижче 65°С. Їжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.
Ботулізм - важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отруєної паличкою ботулінуса. Цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяється газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаково дуже токсичний і небезпечний для використання. Бацили ботулізму можуть успішно розвиватися і у вареній ковбасі, великих шматках копченого м’яса, буженині, рибі.
Отруєння стафілококом відбувається під час споживання їжі, отруєної токсинами цього мікроба. Стафілококові харчові отруєння можуть відбуватися під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м’ясних кулінарних виробів. Джерелом забруднення харчових продуктів стафілококом найчастіше можуть бути люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри.
Корови та кози, хворі на мастит, також можуть стати джерелом зараження продуктів. Харчові продукти після отруєння цим мікробом зовні не змінюються, тому важливо ретельно здійснювати термічну обробку продуктів і стежити за температурним режимом зберігання, а осіб, які мають доступ до харчових продуктів, за наявності гнійничкових захворювань та ангіни – до роботи не допускати. Заразитися таким захворюванням, як іерсиніоз можна через гризунів, які переносять збудників хвороби.
Руки як у хворої, так і здорової людини відіграють важливу роль у передачі кишкових інфекцій. От чому ці інфекції називають хворобами «брудних рук». Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження вказаними інфекціями. Профілактика кишкових інфекцій у дітей заснована на ранньому приученні їх до правил гігієни, що включає обов’язкове миття рук після прогулянки на вулиці й відвідування особливо людних місць, миття фруктів і овочів, вживання тільки якісних харчових продуктів.
Основними заходами профілактики ГКІ у дитячих колективах є:
- контроль за санітарно-епідеміологічним станом дитячого закладу, забезпечення закладу питною водою гарантованої якості, стан систем водопостачання, каналізації, очищення, поводження з відходами;
- вжиття заходів щодо створення безпечних умов для організації харчування дітей;
- періодичний мікробіологічний контроль якості готових страв на харчоблоці закладу;
- контроль санітарно-гігієнічного режиму на харчоблоці, дотримання технологій приготування страв, санітарного стану харчоблоку, дотримання особистої гігієни персоналом, відсутність у персоналу гнійничкових захворювань та ознак ГКІ;
- дотримання санітарних правил первинної та термічної обробки продуктів в процесі приготування страв;
- недопущення хворої дитини на гостру кишкову інфекцію до дитячого закладу;
- спостереження за дітьми, які були у контакті з інфекційними хворими, проведення протиепідемічних заходів та швидка ізоляція дітей з дисфункцією шлунково-кишкового тракту та харчовою інтоксикацією;
- здійснення контролю за миттям рук дітей перед прийомом їжі і після відвідування туалету;
- забезпечення якісного проведення вологого прибирання, систематичного прибирання приміщень туалетних блоків.
Якщо дитина вже занедужала, її відразу ж ізолюють в окремій кімнаті, обов’язково необхідно звернутися за медичною допомогою і провести ретельну дезінфекцію, медичний працівник визначає необхідні заходи профілактики хвороби для осіб, що контактують з хворим.
З метою попередження гострих кишкових інфекцій керівник дитячого закладу разом з медичним працівником повинні забезпечити проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, облік захворюваності на ГКІ серед дітей закладу, забезпечити своєчасне проходження працівниками медичного огляду та гігієнічного навчання, проводити бесіди для педагогів та технічного персоналу закладу з питань організації роботи з дітьми і батьками, спрямованої на попередження захворювань на ГКІ. Для попередження групової і спалахової захворюваності дітей та персоналу в дитячому закладі необхідно забезпечити: наявність умов для миття рук дітей і персоналу, достатньої кількості мила, одноразових паперових рушників, недопущення дітей і персоналу з ознаками захворювання в заклад, проведення на харчоблоці своєчасного та якісного прибирання, дезінфекції технологічного обладнання, інвентарю, посуду, виробничих і складських приміщень із застосуванням сучасних дезінфікуючих засобів широкого спектру дії, проведення комплексу заходів для виключення проникнення і проживання гризунів у будівлях і спорудах дитячого закладу, заходів з попередження зараження збудниками ієрсиніозу овочів та фруктів в місцях їх зберігання та приготування, суворий контроль продовольчої сировини, яка надходить до закладу, її якість, терміни реалізації,умови зберігання.
Головним показником правильної організації харчування дітей у дитячих садках є гарне самопочуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі. Щоб запобігти ГКІ у дітей слід також привчити їх до миття рук, особливо після відвідування туалетної кімнати, ігор на майданчику та безпосередньо перед вживанням страв. Простіше запобігти захворюванням, ніж потім довго і складно їх лікувати.
Більше інформації про те, як можна зміцнити здоров’я населення, запобігти хворобам, поліпшити якість та продовжити тривалість життя можна знайти на офіційних ресурсах ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” - https://km.cdc.gov.ua/,
https://www.facebook.com/khmelocdcpmoz,
Лікар з загальної гігієни Яна МАТВІЙЧУК
