24 серпня – День Незалежності України
У 2023 році Україна відзначає 32-й рік Незалежності в умовах повномасштабної війни. За час війни весь світ побачив хоробрість і самовідданість нашого народу. І сьогодні українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.
Саме 24 серпня народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум.
Чернетка Акту проголошення незалежності (Національний музей історії України)
24 серпня 1991 року. Верховна рада
Цікаві факти про Україну
- Україна є найбільшою державою за своєю площею у Східній Європі.
- На території українських земель діяв перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Острозька академія, яка була заснована князем Острозьким Костянтином-Василем у 1576 році.
- Однією з найдавніших конституцій у Європі є Українська Конституція Пилипа Орлика, яку було проголошено 1710 року.
- 1934-го на конкурсі краси мов у Парижі українську мову було визнано найкращою, наймилозвучнішою та найбагатшою у світі. Вона посіла друге місце після італійської.
- Українці – найспівучіша нація у світі, яка створила близько 200 тисяч народних пісень. Більше жодна нація світу не має такої кількості пісень. В ЮНЕСКО зібрано дивовижну колекцію українського фольклору та пісень народів світу. В українському фонді налічується 15,5 тисячі народних пісень, друге місце посідає Італія, яка має 6 тисяч народних пісень.
Вірші про Україну
Усе моє, все зветься Україна
Ліна Костенко
Усе моє, все зветься Україна
Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Україні
Василь Симоненко
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім'ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім'ям вмираю
І в твоєму імені живу!
Можливо, знову загримлять гармати
Василь Симоненко
Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.
І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.
Але не я… Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.
За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні, прекрасні й молоді.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття -
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
