Грип птиці – що ми повинні знати?
Швидкі темпи нарощування міжнародних коопераційних зав’язків представляють серйозну загрозу щодо занесення і розповсюдження на території України однієї з небагатьох найнебезпечніших інфекцій – грипу птиці. Вплив на птахівництво призводить до суттєвих економічних збитків (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи) як в розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.
Наприкінці минулого року в Київській, Миколаївській та Херсонській областях, в 2021 році в Вінницькій та Киівській областях було встановлено випадки захворювання свійської птиці на грип. Виникнення грипу птиці несе із собою матеріальні збитки для її (птиці) власників та передбачає матеріальні затрати, залучення людських ресурсів для виконання і дотримання передбачених карантинних міроприємств. Тож, з метою обізнаності населення, недопущення занесення на територію особистих селянських господарств, птахоферм, нагадаємо, що це за хвороба і які заходи мають виконуватися особами, що утримують птицю та/або здійснюють її обіг.
Грип птиці - гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана будь-яким вірусом грипу A: субтипів H5 та H7 і характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту, високою смертністю птиці та перебігає у вигляді епізоотій (широке поширення інфекційної хвороби тварин і птиці) та ензоотій (спалах інфекційного захворювання тварин і птиці, прив'язаний до певної місцевості). Дикі птахи, особливо мігруюча водоплавна птиця, є природним резервуаром вірусів грипу птиці.
Вірус грипу птиці досить стійкий у зовнішньому середовищі: на інфікованому пір'ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів, у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді - понад 2 роки, проте чутливий до дезрозчинів і високих температур. До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця.
Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками інфекції та природним резервуаром інфекції. Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітрянокрапельним шляхом. Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птиці, яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше. Інкубаційний період у птиці триває 1-7 днів. В окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.
Згідно із положеннями Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 17.10.2011 № 547 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2011 р. за № 1277/20015, власники особистих селянських господарств, діяльність яких пов'язана з утриманням птиці, зобов'язані виконувати положення Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 19.12.2006 № 100, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.2007 за № 42/13309, та з метою профілактики захворювання птиці на грип: здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці; на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду; виконувати вказівки спеціалістів ветеринарної медицини та проводити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та боротьби з грипом птиці; виконувати проведення заходів, направлених на попередження виникнення грипу птиці, передбачених цією Інструкцією; повідомляти спеціалістів ветеринарної медицини про всі випадки загибелі птиці або про не властиву їм поведінку; до прибуття спеціалістів ветеринарної медицини ізолювати підозрілу на захворювання птицю.
З метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах необхідно постійно здійснювати: нагляд за клінічним станом птиці; проведення моніторингових досліджень щодо виявлення антитіл до вірусу грипу птиці та встановлення вірусу грипу серед різних видів диких перелітних та синантропних птахів, птиці птахогосподарств та особистих селянських господарств, іншої птиці, яка утримується в неволі, тощо; контроль та оцінку загрози, що може виникнути від диких перелітних та синантропних птахів, щодо будь-якого вірусу грипу птиці; моніторинг наявності збудників пташиного грипу у ссавців.
Головний спеціаліст Шепетівського управління
ГУ ДПСС в Хмельницькій області В.Савіцький
